1993: Кравчук здійснює перший мобільний дзвінок в Україні. ВІДЕО

1 липня 1993 року відбувся перший в історії України дзвінок по мобільному телефону. Леонід Кравчук поспілкувався з послом України в Німеччині Іваном Пісковим.

Ця розмова, здійснена 20 років тому в мережі першого українського мобільного оператора UMC, поклала початок мобільної ери в нашій країні, повідомляє прес-служба компанії МТС.

"Леонід Макарович Кравчук перерізав телефонний провід, що символізувало старт розвитку мобільного зв'язку в країні, і кілька хвилин поспілкувався по мобільному телефону з нашим послом у Німеччині, - згадує перший міністр зв'язку України Олег Проживальський.

Багато чого змінилося за ці 20 років. Був Кравчук - а став Янукович.

Мобільні телефони у 1993-му важили більше кілограма - а стали 100 грамів. Розмовляли в середньому 5 хвилин на день - стали розмовляти по півгодини.

Абонентами мобільного зв'язку було 2,8 тисяч - стало 60 мільйонів. Були німецько-дансько-голландські інвестори - стали російські.

Було Ukrainian Mobile Communications - стало Мобильные ТелеСистемы.

Дивіться також інші ВІДЕО 1990-х років:

1990: перший "МакДональдз" у Радянському Союзі

1990: Мітингові пристрасті в Києві. Так закінчувалася УРСР

1991: телепрограма "Время" про ГКЧП, Горбачова і Кравчука

1992: УНР+УРСР. Кравчуку передають петлюрівські клейноди

1993: Георгій Гонгадзе повернувся в Україну з Абхазії

1994: Перша чеченська війна. Новий рік у Грозному

1996: перше "Шоу Довгоносиків" - казочка про курочку Рябу

1997: Каденюк у космосі. Від підготовки до приземлення

1997: перше повідомлення про смерть принцеси Діани

1999: розстріл міністрів у парламенті Вірменії

1999: Єльцин робить президентом Путіна у прямому ефірі

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.