1993: Кравчук здійснює перший мобільний дзвінок в Україні. ВІДЕО

1 липня 1993 року відбувся перший в історії України дзвінок по мобільному телефону. Леонід Кравчук поспілкувався з послом України в Німеччині Іваном Пісковим.

Ця розмова, здійснена 20 років тому в мережі першого українського мобільного оператора UMC, поклала початок мобільної ери в нашій країні, повідомляє прес-служба компанії МТС.

"Леонід Макарович Кравчук перерізав телефонний провід, що символізувало старт розвитку мобільного зв'язку в країні, і кілька хвилин поспілкувався по мобільному телефону з нашим послом у Німеччині, - згадує перший міністр зв'язку України Олег Проживальський.

Багато чого змінилося за ці 20 років. Був Кравчук - а став Янукович.

Мобільні телефони у 1993-му важили більше кілограма - а стали 100 грамів. Розмовляли в середньому 5 хвилин на день - стали розмовляти по півгодини.

Абонентами мобільного зв'язку було 2,8 тисяч - стало 60 мільйонів. Були німецько-дансько-голландські інвестори - стали російські.

Було Ukrainian Mobile Communications - стало Мобильные ТелеСистемы.

Дивіться також інші ВІДЕО 1990-х років:

1990: перший "МакДональдз" у Радянському Союзі

1990: Мітингові пристрасті в Києві. Так закінчувалася УРСР

1991: телепрограма "Время" про ГКЧП, Горбачова і Кравчука

1992: УНР+УРСР. Кравчуку передають петлюрівські клейноди

1993: Георгій Гонгадзе повернувся в Україну з Абхазії

1994: Перша чеченська війна. Новий рік у Грозному

1996: перше "Шоу Довгоносиків" - казочка про курочку Рябу

1997: Каденюк у космосі. Від підготовки до приземлення

1997: перше повідомлення про смерть принцеси Діани

1999: розстріл міністрів у парламенті Вірменії

1999: Єльцин робить президентом Путіна у прямому ефірі

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.