Що говорять про Чорнобильську трагедію документи КГБ?

Ту страшну фотографію багато хто бачив. Але насправді страшніше читати документи з розкритих архівів СБУ. З цих пожовтілих аркушів повстає хижацьке обличчя тоталітарної системи, побудованої на брехні і байдужому ставленні до життя людей.

Ту страшну фотографію багато хто бачив - геть знищений Четвертий блок. Але насправді страшніше читати документи з розкритих архівів СБУ. З цих пожовтілих аркушів повстає хижацьке обличчя тоталітарної системи, побудованої на брехні і байдужому ставленні до життя людей.

В школі і в інституті нас вчили, що в разі ядерної загрози має спрацювати Цивільна оборона. Ну що ж. Є і такий документ. Будь ласка не смійтеся! Це Інструкція ГО (Гражданской обороны).

 

 Джерело: ГДА СБУ, Ф.11, спр.991

  Джерело: ГДА СБУ, Ф.11, спр.991

Оповіщення населення від часу "Ч" 3-5хв.! Справді, навіщо те оповіщення, якщо не було нападу супротивника!

Лише 14 травня 1986р. про аварію повідомив тодішній лідер країни Михайло Горбачов. А до того єдиним джерелом інформації були чутки і "Голоси".

Особисто я дізналась про аварію 28 квітня. Прийшла на роботу, в нашій кімнаті співробітниці з інших лабораторій, щось пошепки розказують...

"Були на дачі... всю ніч повз нас їхали машини, автобуси...аварія...Чорнобиль..." Питаю, що сталось... "Аварія на атомній..." Перша думка, що дитину треба вивозити з Києва. Так само вирішували майже всі батьки. Але гортаємо документи, виявляється не всім це дозволялося:

 

  Джерело: ГДА СБУ, Ф.11, спр.992

Пізніше було прийнято урядове рішення про організований вивіз дітей, а в квітні про це навіть не дозволялося говорити.Попереду ж травневісвята!

Радянський Союз мав довести всьому світові, що нічого страшного не сталося. Тому і вивели дітей на демонстрацію, тому і проводили велогонку Миру 9 травня. Престиж країни понад усе! А вже потім можна і виступ Горбачова показати по телебаченню…

Коли читаєш документи з архівів СБУ, стає зрозумілим, що під грифом "Секретно" і "Сов.секретно" насамперед приховувалась ПРАВДА.

Функціонери радянської системи створювали свій умовний світ зі своїми правилами і поняттями добра і зла.

"Наша семья благодарна партии и правительству за проявленную заботу. Только в нашей стране возможно такое.",- читаємо у Довідці під грифом "Секретно":

 

  Джерело: ГДА СБУ, Ф.11, спр.992

Так було в офіційних паперах, а на кухні: "Спасибо партии родной за доброту, за ласку,за наш Чернобыль дорогой, за сто рентген на Паску!"Чому на кухні? Щоб ніхто не почув, бо наслідки могли бути як у тій Довідці.

Далі гортаємо документи. Дуже багато говорять про роль військ МО в ліквідації аварії. От Рішення Урядової комісії №332 від 27.11.1986р.: "1. Отметить, что личным составом соединений и частей минобороны СССР виполнены значительные объемы работ по дезактивации гг.Припять и Чернобыль…".

 

  Джерело: особистий архів дослідниці

Але є одне але. В іншому документі читаємо "Первая попытка дезактивации города была предпринята войсками генерала Пикалова. Попытка оказалась неудачной, т.к. иодные соединения слабо растворимы."

 

   Джерело: особистий архів дослідниці

Довідку підготував, судячи з чернетки представник "Минатомэнерго" (ВНИИ АЭС) Б.Ф.Нікольський.

Щоб було зовсім зрозуміло, про що йдеться, генерал Пікалов В.К. – командуючий Хім.військами МО СРСР. Тобто хімвійська не мали фахівців з дезактивації, але виконували роботи, а рядові виконавці отримували при цьому великі дози радіоактивного випромінювання.

Нерозуміння військовими що таке радіація і її вплив на людину приводило іноді і до трагічних наслідків.

Саме те фото. Зруйнований Четвертий блок

 

Солдати, що очищували дах 3-го реактору за 30-60 сек отримували таку дозу опромінювання, що їх в той же день вивозили в чисту зону і, як правило, звільнювали в запас.

Один такий звільнений в запас прапорщик прихопив до дому мотузку, на якій спускали з даху ємності з графітом. Мотузка-добра річ, в хазяйстві знадобиться, те що її наказали викинути, проігнорував.

По дорозі додому прапорщику стало зле, на найближчій станції його зняли з потягу. В лінійній медчастині оглянула його лікар і запідозрила гостру променеву хворобу. В результаті прапорщик не прийшовши до тями помер, невдовзі померла і ця лікар.

 

   Джерело: особистий архів дослідниці

   Джерело: особистий архів дослідниці

Насправді це не провина військових, а безвідповідальність їх керівництва,що на ліквідацію аварії було направлено людей без фахової освіти.

P.S. 24 грудня 1986р. генерал-полковнику Пікалову В.К. було присвоєно звання Героя Радянського Союзу "За большой вклад в успешное проведение работ по ликвидации аварии на Чернобыльской АЭС, устранение её последствий и проявленные при этом мужество и героизм."

P.P.S. І таких документів декілька тисяч. Вистачило б життя все опрацювати. Заради ПРАВДИ, заради пам'яті про мого чоловіка-вченого, ліквідатора.

Читайте також:

Спогади очевидців катастрофи. Як це було. ВІДЕО

Компартія ігнорувала попередження про можливу аварію

Віртуальна 3D-модель покинутого міста Прип'ять. ВІЗУАЛІЗАЦІЯ

"Провести парад на Хрещатику 1 травня 1986-го наказала Москва"

Перше офіційне повідомлення Кремля про ЧАЕС. 14 секунд ВІДЕО

Як КГБ й атомні монополії Заходу ховали наслідки Чорнобиля

Реакція влади на звіт про радіацію: "Что это означает?"

Відрядження в чорнобильський час. СПОГАДИ

 

Олексій Мустафін: Слабкість сили. Повчальні уроки Дейтона

Угода про припинення Боснійської війни 1992-1995 років увійшла до історії (та й не лише історії – адже її вважають чинною і досі) як Дейтонська. Адже була підписана президентами Боснії і Герцеговини Алією Ізетбеговичем, Хорватії Франьо Туджманом та Сербії Слободаном Мілошевичем на базі Райт-Паттерсон біля міста Дейтон в штаті Огайо.

Ярослав Кравченко : Реальний світ і фантазії лемківського мистця-самоука Епіфанія Дровняка

Свій перший пензлик Никифор Дровняк зробив зі щітки для гоління, коли працював прибиральником у перукарні. Малював найдешевшими акварельними фарбами - "гудзичками", змочуючи пензлик слиною, та крейдою на пакувальному папері чи на картоні, на списаних зошитах, на старих плакатах. У людних місцях, найчастіше при вході до Нових Лазєнек в Криніца-Здруй, викладав з торби пензлі та олівці, витягав пляшечку з водою та фарби і робив замальовки-ескізи. Поряд виставляв на продаж кілька вже завершених малюнків і "лист-прохання", де зазначав, що самостійно навчився малювати, просив у людей підтримки: "Бог Вам віддячить".

Олександр Шевцов: "Селян закопували в землю живими". Свідчення про мордування українців поляками на Львівщині 1939 року

"Осторонь дороги, у невеликому яру, лежали страшенно понівечені трупи. Це були українці, яких, за словами автора, жорстоко вбили польські підрозділи "Оборони". Жодна людина не здатна описати, з якою жорстокістю було знищено цих нещасних людей. За свідченнями місцевого цивільного населення, у лісі за цим яром мало бути ще близько 200 подібних жертв польської жорстокості. Цього видовища я ніколи не забуду. Ми обоє були раді, коли залишили позаду це місце звірячої жорстокості."

Андрій Іванець: Володимир Куткін: 100 років від народження художника, який свідчив про Голодомор і ГУЛАГ

Володимир Куткін належав до тієї нечисленної когорти митців у СРСР, які в умовах комуністичної цензури й політики "вимушеної амнезії" першими наважилися візуалізувати злочини комуністичного режиму – Голодомор 1932–1933 років та сталінські репресії. У фондах Національного музею Голодомору-геноциду зберігається унікальна колекція з понад ста його робіт, що стали вагомими мистецькими свідченнями про геноцид українського народу.