Жоден з вас не знає, що декілька місяців тому у Варшаві відбулася величезна конференція Інтерполу та Європолу, організована ЮНЕСКО. Вона була присвячена культурній спадщині України в умовах війни. Але не пам’яткам, а рухомим предметам. І археологічні знахідки були ледь не основною темою обговорення. І наші європейські партнери висловили незадоволення тим як у нас виконується законодавство, а також висловилися стосовно того, що воно недостатньо жорстко регулює цей напрямок. Від того, як Україна відповідатиме на ці зауваження залежить багато, зокрема й різні види допомоги наших партнерів.

Російський уряд, перейменовуючи наше місто у Новомосковськ після знищення Запорозької державності, робив це цілеспрямовано для викорінення пам'яті про вільних засновників цього міста і поглинання його власної історії. Сьогодні ми маємо зрозуміти важливість повернення саме давньої назви міста - відновлення історичної справедливості.

Принагідно ми звертаємося до усіх музейних установ України із закликом уникати співпраці з приватними колекціонерами археологічних предметів та не виставляти їхні зібрання або окремі знахідки. В умовах, коли ворог свідомо знищує наші пам’ятки, наші музеї та нашу історію, археологічне «хобі» приватних збирачів лише підтримує злочинні плани ворога.

Чимало українців вважають південну Буковину "своєю" – достоту, як чимало румунів вважають "своєю" Буковину північну. В середні віки, аж до ХІV століття, Сучава згадувалась у літописах серед "руських" міст, тамтешня православна церква нележала до львівської митрополії, а молдовським господарем у 1372–1377 рр. був подільський князь із русько-литовського роду Юрій Корятович

Цимим днями минає 79 річниця від битви під Гурбами – найбільшого бою УПА з військами НКВС СРСР за всю історію боротьби. Тоді угрупування завбільшки в 15000 солдатів намагалося розгромити загони УПА загальною кількістю 3000 бійців в лісовому масиві на півдні Рівненської області. Українські повстанці витримали численні штурми протягом усього дня 24 квітня та з боями прорвалися з кільця оточення. Такий успіх міг відбутися лише під керівництвом тактично грамотного та досвідченого командира. Хто ж командував силами УПА в Гурбенському бою?

Перед вами копія емігрантського пасажирського посвідчення на рейс із Франції до Аргентини датоване січнем 1928 року. Належало це посвідчення двадцятилітньому українцеві Івану Партиці зі села Бориничі що неподалік Ходорова на Львівщині.

21 квітня президент нарешті підписав закон «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», ухвалений місяць тому. Цей системний документ про звільнення нашої країни від маркерів «русского міра». Відповідно до закону російська імперська політика визнається злочинною та засуджується, пропаганда цієї політики та її символіки забороняється

…Я дивився на руїни Мар’їнки. Її фото облетіли усі світові медія. Це місто перестало існувати. Там не залишилося жодного цілого будинку. У 2023 році Мар’їнка виглядала як Берлін у 1945: руїна… Мені стало цікаво, як голосувала Мар’їнка. У 2010 році у виборчому окрузі, центром якого було це містечко, повірили у слова Януковича про те, що помаранчева влада довела країну до руїни – майже 89%, 112 325 мешканців цього міста, сусідніх міст та їх околиць.

За підсумками Міжнародного форуму з безпеки культурної спадщини "Війна в Україні: битва за культуру", який відбувся 8-9 лютого, представники громадського та державного сектору обговорили нові виклики зі збереження культурної спадщини

Дуже часто російську літературу фетишизують. Воно також потребує звільнення. Цей процес треба починати з Пушкіна.

85 років тому в Криму було здійснено один із зловісних актів, який, за задумом кремлівських катів на чолі зі Сталіним, мав би остаточно придушити волю кримськотатарського народу до відродження та збереження на своїй рідній землі

Жодного російського громадянства до 1992 року не існувало. Постійна прописка автоматично ставала громадянство. Але Онуфрій виїхав із Лаври-Загорська-РРФСР 1988 року. Паспорти України почали видавати 1994 року. Значить, він шість років порушував закони СРСР-УРСР, не отримуючи прописку за місцем нової роботи і проживання та користувався паспортом СРСР з недостовірною пропискою. Це дрібниця, але вона яскраво вказує на міру зневаги високих церковників до цивільних законів

В одній з наших розмов колись Іван Дзюба мені дуже просто сказав, що «шістдесятників об’єднувало усвідомлення трагічного становища української мови». І це справді так. Сьогодні, звичайно, досі багато українців розмовляє російською – це логічно з огляду на історичний розвиток нашої країни. Водночас ми повинні розуміти, що це наслідок довготривалої політики витіснення української мови в Україні

Я прочитав цю книгу. І вам раджу. Вона дасть вам сили у момент, коли опускаються руки і здається, що ти зробив все і більше не можна, бо не в людських силах винести таке, і, мовляв, хай там як, але я своє вже зробив... Таких випадків у житті кожного з нас не бракує. А, якщо згадати на виклики, які породжує сусідство України з фашизоїдними режимами у Москві та Мінську – й поготів. Але ми себе недооцінюємо

«Дорогі українці! То виходить, що потрібні були російські ракети, щоб ви почули те, про що вам говорили Танюк, Мейс, Сверстюк, Ющенко?» «Історична правда» публікує виступ нашого співзасновника та багатолітнього редактора Олександра Зінченка, лауреата Премії імені Леся Танюка «За збереження історичної пам’яті» 3 квітня 2023 року

Команда Національного музею Голодомору-геноциду у зв'язку з рішенням суду першої інстанції щодо поновлення на посаді Генерального директора Олесі Стасюк оприлюднила заяву

Свято-Георгієвська церква у Львові яка 5 квітня перейшла до ПЦУ, від самих початків була православною, але – не російською

Книжка, яку написала Любов Загоровська, а видало Видавництво Старого Лева, має бути у кожній родині. Її мають прочитати всі. І особливо ті, кого ми з вами обрали в депутати всіх рівнів. А кандидатам в президенти я б просто законом визначила орієнтуватися в Конституції і прочитати цю книжку. 490 сторінок. 39 розповідей людей, які або воювали в Українській повстанській армії або допомагали їй, виборюючи незалежність для України

Цьому фото понад 25 років. І на ньому ви точно впізнаєте ключових осіб для української історії. Але зверніть увагу на двох людей у центрі. На молоду, високу, красивенну жінку та чоловіка, якого вона впевнено тримає попід руку. Це сьогоднішні іменинники, подружжя - Юрій та Леся Шухевичі. Вони народилися в один день, лише з різницею у 27 років та у кілька тисяч кілометрів. Сьогодні б пан Юрій Шухевич відзначав свій ювілей - 90 років

Усе як у сповільненому кіно: повертаю голову вправо де сидить моя донька Лада, і бачу як скло у вікні біля її голови розлітається на друзки... Тут у мене спрацьовують якісь асоціації з кінофільмів чи що, я кричу: "Лада пригнись!". І бачу, що пригнутися вона не може, бо на колінах у неї стоїть велика переноска з пораненим за день до цього котом. Можливо це врятувало їй життя, бо якби вона пригнулася, то куля, яка потрапила, як потім виявилося, їй у живіт, могла потрапити в голову або шию…