З першими промінями в'їздимо в місто. Місто немовби вимерло. Усюди тихо, безлюдно, порожньо, — навіть пси якось не гавкають... Це, вибачте, вже не революція, не нищення ворога, в ім'я законів класової боротьби, це вже хтозна що — Азіятчина! А скільки її доводилося зустрічати; і не тільки у большевиків…".

Те, що якісь групи людей (в нашому випадку нації) брали участь в одних і тих самих історичних процесах, не робить їх близькими і не робить історію спільною. Так можна дійти до жахливого в своїй абсурдності твердження, що ґвалтівник і зґвалтована мають спільний досвід, бо вони ж разом прожили одне й те саме зґвалтування. Спільна історія у нас (до певної міри) з тими націями, які були ув'язнені та позбавлені права на самовираження спершу в Російській імперії, а потім у межах її спадкоємця, Радянського Союзу. З Росією в нас не спільна історія, з Росією в нас давня історія насильства і опору цьому насильству

Нападники-більшовики за свої втрати у бою відігрались на повну. Розстріляли вчителя Василя Нетребенка, його невідомого на ім’я родича, юнака Сергія Дмитренка. Їх тіла кинуто в «глибоку помийну яму, яку засипали землею». За спогадами «у місті стояла якась мертва тиша». Зрідка хтось із мешканців прожогом перебігав від хати до хати. На вулицях повсякчас зустрічались тіла закатованих більшовиками

День, коли Україна офіційно відмовиться від Криму, стане першим днем початку її кінця як єдиної держави. День, коли Росія поверне Крим, стане останнім днем існування її режиму.
Тому тут неможливо домовитися десь посередині, тут або ми, або вони. Якщо Кремль просто відступить, зберігши півострів, то за 20 років він спробує повторити завоювання України знову. І не факт, що ми тоді встоїмо.
Тому повернення Криму Україні – запорука не просто закінчення війни та безпеки у майбутньому, а самого існування нашої держави.

Збився з ліку, але, думаю, правильна друга дата. Суцільна трагедія, куди не глянь. За обідом позавчора бідолашний Тит Отс сказав, що більше не може йти; запропонував залишити його у спальнику. Цього ми дозволити не могли і переконали його вдень іти далі. Попри те, що йому було зовсім непереливки, він ішов через силу і ми зробили добрі кілька миль. Вночі стало гірше і ми зрозуміли, що це кінець

Російська влада неодноразово переслідувала та засуджувала Михайла Грушевського. На думку росіян, було за що - професор, автор багатотомної "Історії України-Руси", голова Української Центральної Ради, жив у Відні... В радянський час його книжки та статті були заборонені. Аж у 2000-х у Москві та Казані встановили меморіальні дошки. Та "муляли" вони око нашим навіженим сусідам. Зняли обидві

Бригада не вперше залучається до окупації та придушення національних устремлінь інших народів. У 1990-му її батальйони кинули на Баку, щоб покласти край Народному фронту Азербайджану. Під час серпневого заколоту 1991 року 810-та утримувала аеродром Бельбек, щоб не допустити в Крим Єльцина. Її активно залучали до розправ над частинами ЧФ, які почали присягати Україні. Морська піхота активно втручалася у грузино-абхазький конфлікт та в громадянську в війну в Грузії. 23 лютого 2014 року саме з бази 810-ї ОБрМП тікав до Росії Янукович

Всі запаси на місці, тільки бензину малувато. Перетинаючи Бар'єр на зворотному шляху, Південний відділ потребував більше пального, ніж було у складах. Частково через погані умови, але значно більше – через затримки, спричинені хворими товаришами, вони ледь-ледь встигали вчасно пройти від складу до складу. Мороз був несподівано сильним, а пального на складах виявлялося менше, ніж вони розраховували. Доведеться бути дуже ощадними з пальним, натомість їжі в нас повноцінний 10-денний запас, а попереду менше 70 миль

Коли ухвалюється рішення про остаточне вирішення питання, вбивають кожного - і того, хто опирається, і того, хто співробітничає, і того, хто ходить до синагоги, і того, хто відвідує церкву. Навіть тих, кому подобається сама ідеологія фюрера - вбивають також. Може, наостанок, але вбивають. Зараз українці абсолютно в такій самій ситуації

Проректор УКУ, правозахисник, дисидент Мирослав Маринович взяв участь у проєкті #ДіалогиНаВійні (#DialoguesOnWar) від Українського осередку міжнародного PEN-центру. У розмові з директором Гарвардського українського науково-дослідного інституту Сергієм Плохієм він розповів про ситуацію у Львові і зокрема в Україні в умовах війни

Прив'язування дат заснування до діяльності чиновників і воєначальників Російської імперії мало на меті стерти з пам'яті майбутніх поколінь славні сторінки історії наших предків

Британський прем'єр-міністр Вінстон Черчілль почав просити про військову допомогу тодішнього президента США Франкліна Делано Рузвельта. Президент Сполучених Штатів у відповідь нагадує Вінстону Черчіллю, що згідно із законом про нейтралітет американці не можуть прийти на допомогу англійцям. Але Президент США пропонує хитрий вихід з ситуації: американці залишать обіцяні літаки поруч з кордоном Канади, а англійці потай перетягнуть літаки на свою територію зусиллями гужевого транспорту

Мелітополь жив своїм звичним для українських міст політичним життям. Аж поки з Росії не приїхали зайди-більшовики. Через них стався єврейський погром та згорів завод. Тоді, у жовтні 1917 року непроханих росіян вдалось вигнати з міста. А 12 березня 2022 року у Мелітополі знайшлась зрадниця, яка перейшла на бік нових російських окупантів - колишня директорка заводу та депутатка міської ради

Ті "дєди" насильно забирали українців і використовували їх як гарматне м'ясо, ті "дєди" ґвалтували українських жінок і грабували українські села рівно як і тепер. Вони підірвали Хрещатик в 1941-му і сказали, що це нацисти. Палили й руйнували наші церкви. Затоплювали села, бо так вирішила партія. Забороняли українську мову і розстрілювали за неї. Перелік цих злочинів нескінченний. Не варто порівнювати росіян з нацистами, а треба прямо називати як є — комуністами, більшовиками, червоною наволоччю

Москва досі не дала раду з цим приниженням. Вони злі не на Івана Грозного, не на свою неспроможність боротися за власну свободу. Вони досі злі на Крим. І ця маніякальна тяга до півострова, яку вони називають історичною справедливістю – дріб’язкова помста, глибинне бажання стерти кримську землю в попіл

Мені не подобається термін "фашизм", вжитий щодо російського ладу. Різниця між одним та іншим, як між лайном і делікатесом. Я не буду вдаватися в сотні нюансів у десятках сфер. Скажу тільки, що фашизм - це ідеологія становлення надлюдини, жорстокої, але величної. Надлюдини у надсистемі. Невже те, що відбувається в Росії, хоч якось відповідає цьому.

Цими днями виповнюється 105 років масових протестів в тодішньому Петрограді, столиці Російської імперії, які отримали назву Лютневої революції і завершились ліквідацією монархії Романових

Знову ця руська путінська наволоч лізе нас "освобождать". Але ми вже не ті, які були 100 років тому! Сьогодні ми - разом!!! Ворог хотів, щоб ми стали Росією. Але вся Європа стала Україною

1 січня 1919 року Головний отаман військ Української Народної Республіки Симон Петлюра, зібравши всіх старшин Генерального штабу і начальників управлінь Військового міністерства, виступив перед ними з промовою, в якій оприлюднив свої ідеї щодо Української Армії

Дехто хоче назвати цю війну вітчизняною, щоб підкреслити її масовий характер. Але не треба цього робити. Не варто повторювати російські пропагандистські бренди, які вже не відмити від совка, георгіївських стрічок, мемів, що Росія використовує, аби мобілізувати на боротьбу проти всього українського