Віталій Уманець: І повіяв огонь новий... До річниці Холодноярської Республіки

5 квітня 1919 р. у Мотронинському монастирі було проголошено Холодноярську Республіку. Це місце стало осередком українського повстанського руху проти загарбників (німецьких окупантів, російських "білих" і "червоних" інтервентів), який очолювали брати Чучупаки.

Богдан Червак: Брак цивільної відваги

У Києві створено громадський комітет "Примирення між народами", який оприлюднив заяву про "Українсько-польське примирення". Комітет не стільки хоче розв’язати конкретну українсько-польську проблему, як закриває очі на реальність, зокрема події у Польщі, де агресивна риторика окремих польських чинників щодо України і українців не витримує жодної критики.

Павло Зуб'юк: Український погляд на "Волинську різанину"

Питання "акції нищення поляків" - це не питання стосунків сучасної України з сучасною Республікою Польщею. Це внутрішньоукраїнське питання. Саме таким має бути український погляд на події 1943 року: передусім Волинь - територія України.

Борис Березовський: "Я каюсь и прошу прощения за то, что привел к власти Путина"

Сьогодні у Лондоні вдома знайшли мертвим політичного емігранта, відомого підприємця і політика Бориса Березовського. Ще буде сказано багато слів - ми ж публікуємо його покаяння, оприлюднене 26 лютого 2012 року у мережі Facebook...

Богдан Червак: Волинський рецидив

Сьогодні уряди України і Польщі не мають ані юридичного, ані морального права розглядати питання взаємної відповідальності щодо подій на Волині 1943 року, оскільки на той час Україна не мала своєї державності, а лише виборювала незалежність.

Юрій Мірошниченко: З любов’ю про головне

Ми боїмося сьогодні всіх – ЮНЕСКО, невіруючих, чиновників, тільки чомусь не боїмося Бога. Аби жити у Царстві Бога, необхідно пізнати закони, Ним встановлені. І, звісно, ці заповіді вище всіх земних законів.

Юрій Рубан: Про політику з приводу дискусії істориків

Суспільство може виробити імунітет до медіапродуктів, метою яких є відмовити наших співгромадян від відповідальності за спільне українське минуле і зробити вибір на користь безпроблемного неукраїнського минулого. Такого минулого ніколи не було, але знання про нього нам наполегливо нав'язують...

Надія Калачова: Ларрі Вулф написав ненаціоналістичну історію Галичини

У Львові презентували нову книгу гарвардського професора – "Ідея Галичини. Історія і фантазія в габсбурзькій політичній культурі". Частини України й Польщі, що входили колись до "австрійської" Галичини, голосують зовсім не так, як інші терени цих країн.

Микола Козирєв: 60 років без (?) Сталіна

Сучасним нуворишам Сталін теж потрібен - як приклад використання ефективного насильства для досягнення програмних цілей. Насилля замість права. Однак цей приклад не дає Януковичу і його бюрократії шанс на історичну легітимацію влади - для цього як мінімум потрібна історична програма розвитку країни. (рос)

Олександр Палій: Галичина від моря до моря або Куди понаїхали "вуйки"

Засновник Галицько-Волинської держави Роман Мстиславич розбив військо Андрія Боголюбського (першого великороса на історичній арені) - у полон було захоплено стільки суздальців, що їх продавали для викупу по 1/20 гривні.

Ігор Єремеєв: Загроза історичної амнезії

Ми, нащадки, повинні прийняти героїзм і тих українців, які загинули в лавах Радянських військ, і тих, які боролися за незалежність у загонах УПА. Заради пам’яті всіх маємо створити єдине, толерантне суспільство, яке не дозволить зухвалим провокаторам безкарно підбурювати до розбрату і національного конфлікту.

Джон-Пол Химка: Ще кілька слів про львівський погром. ФОТО

Наявні фотографії із львівського погрому відбивають події тільки фрагментарно, а з понад 300 міліціонерів збереглося тільки 10 їхніх посвідчень із фотокартками. Як тоді сталося, що аж на двох таких міліцейських посвідченнях бачимо погромників?

Богуміла Бердиховська: Польща-Україна. Дуже важке дозрівання

Одним із найближчих випробувань результативності цих середовищ буде відзначення 70-річчя антипольської акції на Волині. Я переконана, що ми здатні спільно гідно вшанувати пам’ять її жертв і не допустити до зростання антиукраїнських настроїв.

Данило Яневський: Дискусія В’ятрович-Портнов: знову, знову і знову

Наслідки 240-літньої російської окупації є настільки жахливими, що знання про скоєні упродовж цього часу злочини відкидаються і суспільною, і індивідуальною свідомістю, блокуються, переносяться на рівень підсвідомого і продовжують руйнівну роботу.

Олександр Палій: Античне коріння "шароварщини"

Шаровари були популярним одягом на території України задовго до появи перших тюрків. Та й саме слово "шаровари" – індоіранського, а не тюркського походження. Річ у тім, що досить часто за вплив тюрків на українців помилково приймають вплив скіфів і сарматів.

Євген Шаповалов: Пам'яті донеччанина Олекси Тихого

На початку 80-х років в Мордовському таборі він сказав своєму наглядачеві, що Україна через десять років буде незалежною державою. За це його ледве не спровадили у лікарню для психічно хворих. А зараз у Дружківці кажуть: "А сталося таки по його..."

Ольга Герасим'юк: Неприручений. Десять років тому зупинилося серце Сергія Набоки

Він був антисистемним бунтарем, політв'язнем, поетом, трохи політиком, але завжди самоіронічним чоловіком, який назавжди залишився в пам'яті тих, хто його знав. Відомого журналіста згадує його однокурсниця і, згодом, колега.

Володимир Середа: Депортовані з Польщі українці про спільне примирення. ЗАЯВА

Важко говорити про взаємне прощення з тими у Польщі, хто вперто називає українське націоналістичне підпілля бандами, а взаємну братовбивчу польсько-українську боротьбу у 1940-х роках вважає вчиненим українцями геноцидом.

Джон-Пол Химка: Відповідь Юрію Шимку

...Також неправдою є те, що я намагався відмінити лекції Забілого. На жаль, останнім часом у моєму житті доволі часто буває, що проОУНівські елементи тиснуть на організаторів моїх лекцій. Такого я не бажаю нікому іншому. Лист п. Шимка й інші нещодавні напади на мене з боку бандерівців є повні подібного невігластва і брехні.

Юрій Шимко: Відкритий лист до Володимира Кравченка - директора КІУС

Історик Джон Химка гучно заявив, що треба представляти різні точки зору на минуле – без страху бути замовчуваним! Але пізніше він не соромився підписати петицію, щоб унеможливити виступи історика Руслана Забілого з музею "Тюрма на Лонцького" у Львові.