Спецпроект

МИТРОПОЛИТ УПЦ (МП): "ГОЛОДОМОР - НАСЛІДОК ДІЙ ВЛАДИ"

Голодомор 1932-33 років став однією з найбільш жахливих трагедій для України.

Про це йдеться у зверненні митрополита Української Православної церкви (Московського патріархату) Володимира з нагоди 80-х роковин Голодомору.

"Це сталося не через пошесть чи неврожай, - наголошує митрополит Київський і всієї України. - Голодомор був однією з ланок репресивного ланцюга більшовицької влади, яка взяла на озброєння ідеологію побудови світу на нових засадах – без Бога та Його морального закону".

За словами предстоятеля УПЦ МП, цей суворий урок вітчизняної історії "свідчить про безплідність усіх намагань побудови державного, політичного та суспільного ладу без заповіданих Богом моральних засад".

"В 1930-ті роки фізичного знищення зазнала більшість єпископату і духовенства Православної Церкви в Україні та безліч мирян – найкращих представників народу, - зазначається у зверненні. - Церква разом зі своєю багатомільйонною паствою зійшла на Голгофу, страждаючи за Христову правду. Ці роки стали Великою П’ятницею для нашого народу".

Митрополит УПЦ МП закликав згадати "жертв голодомору та політичних репресій того страшного часу" і взяти участь у місцевих та загальнонаціональних поминальних богослужіннях 23-24 листопада.

"Як прояв християнської любові і знак молитовної пам’яті, закликаю вас упорядкувати могили загиблих від голодомору в тих містах, містечках і селах, де вони збереглися, - підкреслив Володимир. - Нехай пам'ять про них буде священною для нинішніх та майбутніх поколінь!"

Дивіться також:

УПЦ МП вшановує постраждалих від сталінізму

Київ новомучеників. Як убивали православних священиків

Дядько і брат митрополита УПЦ Володимира були підпільниками ОУН

Амфілохій Почаївський - святий УПЦ МП, який допомагав УПА

В УПЦ МП молитовно пом'янули Петлюру і Коновальця

УПЦ МП готова перейти на українську мову

Інші матеріали за темою "УПЦ МП"

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.