Спецпроект

Інститут нацпам'яті Польщі планує провести розкопки на могилі УПА в Грушовичах

Інститут національної пам'яті Польщі заявив про проведення археологічних досліджень у Грушовичах, на місці зруйнованого пам'ятника воякам УПА, вже 24-25 травня.

Повідомлення опубліковано на сайті Інституту національної пам'яті Польщі, повідомляє "Вголос".

Зазначається, що метою археологічних робіт є перевірка достовірності інформації про поховання бійців Української повстанської армії на місці пам'ятника.

Про проведення робіт ІНП Польщі повідомив посла України в Польщі, Об'єднання українців у Польщі, а також запросив їхніх представників взяти участь у роботах як спостерігачі.

Як повідомлялося, на місці надгробного пам'ятника воякам УПА, зруйнованого польськими шовіністами у квітні минулого року, вже цього місяця польська сторона запланувала розпочати пошуково-ексгумаційні роботи, не повідомивши про це Україну.

У розмові із кореспондентом "Вголосу" відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії з увічнення пам'яті Святослав Шеремета заявив, що відповідно до міждержавної угоди польська сторона мала би погодити ці роботи з Україною, проте жодного звернення досі не було.

"Станом на сьогодні жодного звернення щодо початку проведення пошуково-ексгумаційних робіт до нас не надходило, ми довідалися про це з преси. Вважаю, що поляки мали б узгодити з українською стороною терміни проведення цих робіт і організацію спільної експедиції. З іншого боку, а як можна проводити спільну експедицію, якщо мені заборонений в'їзд до Польщі?

Не виключаю, що вони організовують це свідомо, аби я не був присутнім під час робіт. Видається, що теперішня польська влада та польський Інститут національної пам'яті ставлять собі за мету знищити українські місця пам'яті в Польщі, які стосуються Української повстанської армії", – зазначив Святослав Шеремета.

Нагадаємо, 26 квітня 2017 року представники польських націоналістичних організацій розібрали надгробний пам'ятник воякам УПА на кладовищі села Грушовичі поблизу Перемишля, який до цього вже плюндрували вандали. Тоді акція, яка відбувалася за згодою війта гміни Стубно і в яку не втручалася поліція, викликала рішучий протест Об'єднання українців у Польщі (ОУП).

Відомо, що упродовж 2014-2016 років на півдні Польщі знищено чи сплюндровано 15 місць пам'яті. В жодному із випадків зловмисників не було затримано. Часто інформація про це першою з'являлася на проросійських сайтах.

18 листопада 2017 року Святослава Шеремету не впустили до Польщі, звинувативши його у "нацизмі" і "пропаганді злочинних ідеологій".

Читайте також:

Польща відбудує пам'ятник УПА в Грушовичах

Українські могили, польські могили, холодна війна та гаряче сонце Сан-Ескобара

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.