Глава МЗС Литви пропонує парламенту засудити спроби Росії переписати історію

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус вніс до парламенту резолюцію, яка засуджує спроби Росії переписати історію, зокрема виправдати пакт Молотова - Ріббентропа.

Про це повідомляє Delfi.

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус
Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус

"Лінкявічус зареєстрував проєкт резолюції, якою депутатам Сейму пропонується засудити "здійснюваний Російською Федерацією історичний ревізіонізм і поширювану дезінформацію, що заперечує роль Радянського Союзу як одного з основних ініціаторів Другої світової війни", - йдеться у повідомленні.

У проєкті також засуджується спроба виправдати пакт Молотова - Ріббентропа 1939 року і таємні протоколи до нього. Наголошується, що роль цих документів в "окупації Центральної та Східної Європи і десятиліттях гноблення доведена історичними джерелами".

З цією резолюцією Сейму пропонується звернутися до Європарламенту, парламентів держав Центральної та Східної Європи, міжнародних організацій і світової спільноти із закликом разом чинити спротив історичному ревізіонізму, який здійснює Росія.

Окрім того, зазначається, що поширювана Москвою дезінформація "призначена для виправдання нинішньої агресивної політики проти сусідніх держав, заохочення недовіри всередині західної громадськості, розколу Євросоюзу і НАТО".


Читайте також:

Парламент Естонії засудив російську "версію" Другої світової

 

Нагадуємо, що Анджей Дуда не поїхав до Єрусалима 23 січня на 75-у річницю визволення концтабору в Освенцимі у зв'язку з відсутністю можливості виступу під час цього заходу поряд із лідерами Німеччини, Франції та Росії. Крім того, у Варшаві заявляли, що таким чином президент Польщі не мав в Ізраїлі можливості відповісти на чергові звинувачення на адресу Польщі з боку президента Росії.

Як відомо, наприкінці грудня Путін під час публічних заходів декілька разів заявив, що Польща сама була агресором перед Другою світовою війною, СРСР не окуповував Польщу, а серед її чиновників були відверті антисеміти. Варшава викликала на розмову посла РФ у Польщі Андрєєва, а глава польського уряду Матеуш Моравецький виступив із заявою, в якій засудив останні заяви Путіна.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.