Дев’ятирічний Біньямін Мілт знайшов древню намистину в Єрусалимі на Храмовій горі.

У Бердянському районі в селі Осипенко на місці, де до 2014 року стояла гіпсова скульптура Леніна, встановили скульптуру Христа Спасителя.

Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілев отримав нагороду міністра закордонних справ Чехії Томаша Петршічека, медаль "За заслуги в дипломатії".

Пам’ять Небесної Сотні оберігатиме Дзвін Гідності. Спеціально вилитий 70-кілограмовий дзвін встановлено на території майбутнього Національного меморіалу Героїв Небесної Сотні. Як хрест і каплиця, зведені з дерева на місці розстрілів у пам’ять подій, дзвін поруч зі стелою з портретами загиблих протестувальників знаменуватиме подвиг героїв і досягнення українського народу.

Київський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника журналіста Вахтанга Кіпіані на рішення суду першої інстанції щодо книги «Справа Василя Стуса».

Президент Володимир Зеленський доручив Кабінету Міністрів вирішити питання з дофінансуванням проєкту Національного музею Голодомору-геноциду.

Більшовицьку дату – 100-річчя форсування червоноармійцями озера Сиваш вирішили відсвяткувати освітяни у Чаплинському районі.

28-го листопада, ввечері, в Луцьку на площі біля замку в Старому місті, молодики на авто влаштували дрифт. Під час катання один із водіїв потрощив лампадки, які напередодні там запалили в пам’ять про жертв Голодомору. Приїзд поліції ситуацію не врегулював – учасники автопригоди просто роз’їхались через ті ж лампадки на очах у поліції.

Вселенський патріарх Варфоломій в День пам’яті жертв голодоморів 28 листопада відслужив панахиду за загиблими від штучного голоду в Україні та прочитав проповідь.

Міжнародна асоціація гуманітаріїв запрошує на чергову онлайн-дискусію, присвячену переосмисленню травматичної спадщини комуністичного періоду під загальною назвою «Минуле, що не проминає», яка відбудеться 1 грудня 2020 р. цього разу у партнерстві з Київським центром Українського католицького університету.

Норвезькі та українські активісти виступили з пропозицією підготувати громадські петиції на адресу Стортингу та Уряду Норвегії щодо визнання Норвегією злочину Голодомору геноцидом українського народу та належного вшанування пам’яті українців, які загинули тут у роки Другої світової війни, зокрема й під час звільнення північних регіонів Норвегії.

Пам’ятний знак воїнам УПА, розстріляним радянськими партизанами й енкаведистами в 1944-му році, встановили власним коштом та своїми силами жителі Славути. Це – козацький хрест в урочищі Бридурин, поблизу села Стригани.

Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо виступив із заявою у День пам’яті жертв голодоморів, закликавши співвітчизників вшанувати жертв Голодомору в Україні 1932-1933 років.

У Запоріжжі невідомі облили чорною фарбою меморіальну дошку, встановлену на будівлі, де в 1930-і роки був будинок немовляти. За даними істориків, у роки Голодомору в цій установі померли майже 800 дітей. Окрім меморіальної дошки, також розбили пам’ятний знак, встановлений на будівлі місцевою єпархією УПЦ (МП).

У 1937 році НКВД розстріляв чиновників, які за результатами перепису населення показали значні демографічні втрати України після Голодомору 1932—1933 рр. Документи про цю подію віднині доступні онлайн.

Українці у Франції запрошують приєднатися до онлайн-флешмобу «Розкажи свою історію. Голодомор».

Невідомі понівечили колоски на камені жертвам Голодомору, який знаходиться у сквері між вулицями Європейська, Кагамлика та Панаса Мирного.

Київ 28 листопада о 16:00 вшанує хвилиною мовчання пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років – геноциду Українського народу та масових голодів 1921-1923 та 1946-1947 років.

26 листопада Національний музей Голодомору і МВС підписали меморандум про співпрацю, МВС передало в музей копії кримінальних справ, що стосуються часів Голодомору, знайдені в архівах міністерства.

Дмитро Десятерик став 13-м лауреатом премії та отримав 25 тисяч гривень нагороди.