Спецпроект

Пам'ятник Висоцькому: вшанування чи знущання?

Мені цікаво, яким чином обирався переможний проект пам'ятнику Висоцькому в Харкові? Методом наукового тику? Мені соромно за свій університет та за свого ректора, який серед інших членів журі обирав цей зліплений, вибачте, наче з відходів пам'ятник.

Сьогодні в Харкові було затверджено проект пам’ятника геніальному, всесвітньо відомому поету, барду, видатному акторові, особистості, просто Людині з великої літери, яку я дуже поважаю.

Тому.

Мені цікаво, яким чином обирався переможний проект? Методом наукового тику? Мені соромно за свій університет та за свого ректора, який серед інших членів журі обирав цей зліплений, вибачте, наче з відходів пам'ятник.

Автори чудово попрацювали над психологічним портретом та життєписом великого поета, вліпивши туди навіть Марину Владі та коней. На тлі всього цього сам Висоцький виглядає недолугим маленьким коником зі скрипкою.

Що з його одягом? Що з обличчям? Він переживав кожну пісню, кожен рядок... Де страждання, або хоч якась емоція? На папері? Тоді навіщо взагалі було ставить на нього фігуру людини? Щоб передати "Поэты ходят пятками по лезвию ножа и режут в кровь свои босые души"?

Проект-переможець, який Кернес обіцяє встановити в Харкові вже наступного року. Всі фото: Медіапорт

Немає там і цього, фігура наче зісковзує з листа паперу, а не ріже п'яти, просить прибрати геть його звідти, маленького і жалюгідного. Глиба паперу просто "з'їдає" фігуру. Як шкода, що харків'яни і гості міста побачать його саме таким.

Так, можна сказати, що критики знайдуться завжди, але ж очевидно, що в конкурсі були кращі роботи, як, наприклад, робота з відеоекраном та порожнім стільцем, дуже доречна і символічна, бо Висоцького неможливо "зробити", нам лишається тільки його літературний спадок.

При оголошенні результатів конкурсу громадська думка не враховувалася

Розумію, пошкодували грошей. Це ж мінус "бентлі" Кернеса. Добре, чому тоді не робота з номером 72727, де зображено і коня, і майстерно обличчя поета, і гітару... Без зайвого, з поривом, з почуттям, скромно і геніально, як сам Висоцький?

Мабуть, цей проект замалий для грошових махінацій влади, там багато не "наколядуєш".

Проект №72727

Залишається надія на прихильників Великого поета, барда, актора й так далі - можливо, вони змусять журі замислитися, ЯК за місяць Лівшіц і Ко робили цей проект і чи не слід "попридержать коней" та з серйозністю поставитися до конкурсу та робіт й обрати оптимальний варіант.

Р.S.: Особистої неприязні до вище згаданих осіб не маю, викладаю думку лише стосовно робіт.

Дивіться також:

Кернес хоче в Харкові пам'ятник Висоцькому

У Харкові демонтують монумент Незалежності України. ФОТО

Скандальний пам'ятник Висоцькому в Одесі "трохи перероблять". ФОТО

Коли помер Висоцький, Москва святкувала Олімпіаду. ВІДЕО

Мирослав Іванек : На Волині найбільше постраждали українці та євреї

Кволі спроби заперечити заявам поляків здебільшого зводяться до нагадування, що поляки також вбивали українців, але цей аргумент є нівечений аргументом асиметрії польських і українських втрат. У цьому розігрітому до червоного спорі про польсько-українські жертви дивним чином загубилася усвідомленість, що найбільші злочини на Волині під час війни скоїли німці, а найбільших жертв зазнали українське та єврейське населення.

Богдан Червак: В Україну повернуть останки тещі Євгена Коновальця та Андрія Мельника Марії Федак

У Люксембургу відбулася ексгумація праху Марії Федак – матері Софії Федак-Мельник, дружини Голови ОУН Андрія Мельника.

Юрій Бутусов: Пам'яті Сергія "Борцухи"

На війні загинув Сергій "Борцуха" - боєць групи снайперів "Тенгрі" ГУР МО, який у перші дні великого вторгнення на велосипеді з гранатометом РПГ-7 та трьома пострілами до нього вирушив зупиняти російські бронетанкові колони, що рвались на Ірпінь.

Юрій Рудницький: Самореабілітація полковника. Враження й нотатки читача

У 1928 році полковник Січових стрільців Євген Коновалець видав брошуру "Причинки до історії української революції". Всупереч назві, брошура мало схожа на нотатки чи роздуми з приводу всього спектру історії визвольної боротьби 1917-1921 рр. Радше маємо справу з прагненням її автора пояснити позицію і свою, і "січовиків" у різні періоди - Центральної Ради, Української Держави і Директорії.