У липні в Луцьку - акція польсько-українського примирення

Захід анонсували проректор Українського католицького університету (УКУ) Мирослав Маринович та історик, професор УКУ Ярослав Грицак, повідомляє ZІК.

Організаторами акції є Український католицький університет та Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки.

До оргкомітету, окрім Мариновича і Грицака, ввійшли також проректор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Світлана Гаврилюк і член Головної ради Об’єднання українців у Польщі Мірослав Чех.

У рамках цієї акції запланована панахида і спільна молитва біля пам’ятника польським жертвам у с. Павлівка, двогодинна конференція з участю науковців та громадських лідерів у Східноєвропейському національному університеті ім. Лесі Українки, виїзд на польську сторону і проведення панахиди на могилі українських жертв у Сагрині.

Крім того, відбудуться спільні виступи люблінського і харківського молодіжних театрів про Волинську трагедію.

Як розповів Ярослав Грицак, поляки й українці грають разом дві вистави. Одна вистава є польською мовою, а друга – українською мовою. Сюжети дуже різні, але вони побудовані на тому, як люди сперечаються, що сталося на Волині і що з того випливає. І в ці вистави вписані великі фрагменти текстів, спогадів, документів, які пов’язані з Волинню тих часів.

"Це велика справа, коли про ці речі говорять молоді люди, говорять дуже щиро і мовою мистецькою, бо ця мова дуже схожа до мови Бога, до мови філософської. Це інша мова, ніж говорять політики чи навіть історики", – сказав він.

При цьому Грицак і Маринович наголосили на необхідності українсько-польського примирення.

Зокрема, за словами Мирослава Мариновича, останнім часом згустилася атмосфера навколо питання Волинської трагедії. Однак, на його думку, треба зрозуміти польську ситуацію. Кресовці, які були переселені з Волині, довгий час не могли озвучити свою позицію так, як вони цього хотіли.

"У них була внутрішня потреба озвучити свій біль. Вони цього зробити не могли. Сьогодні настав час, коли в нинішніх політичних умовах це можна зробити. Я вважаю, що це болісний період, але його треба пережити, тому що, з одного боку, люди виговоряться, і тоді зникне той тиск у суспільстві. Але тоді суспільство повинно зробити висновок, чи адекватні ті інтонації, чи адекватна та напруга болю для того, щоб йти далі у майбутнє", – підкреслив Маринович.

Ярослав Грицак зазначив також, що примирення в жодному разі не має бути ціною приниження іншої сторони. Тому, на його думку, найкращою тут буде формула "просимо вибачення і прощаємо".

Як відомо, в Сеймі Польщі 11 квітня 2013 року було зареєстровано проект ухвали про визнання ОУН, УПА й дивізію "Галичи"злочинними організаціями, які вчинили геноцид щодо польського населення Східних Кресів у 1939-1947 рр".

Пізніше Львівська облрада прийняла звернення щодо українсько-польських відносин в 30-40-х роках ХХ століття та 70-річчя Волинських подій, в якому засудила проект ухвали польського сейму.

Як відомо, у польському Сеймі зареєстровано проект ухвали із засудженням УПА, ОУН та інших організацій як військових злочинців.

У березні 2013 року своє звернення оприлюднила Українська греко-католицька церква, яка засудила масові убивства на Волині і закликала до примирення польського та українського народів. У квітні з закликами до взаємного прощення виступили римо-католики Волині.

Перед тим голова Римо-католицької церкви в Україні Мечислав Мокшицький повідомив, що виробити спільної позиції з УГКЦ не вдалося через те, що "запропонована греко-католиками формула "пробачаємо і просимо пробачення" є нонсенсом", а вибачатися треба тільки українцям.

УПЦ КП також закликала до взаємного прощення.

У березні 2013 року голова ВР Володимир Рибак закликав голів Сенату та Сейму Польщі підтримати ініціативу щодо встановлення Дня пам’яті та примирення українців і поляків.

У червні 2011 року повідомлялося про плановане прийняття ВР і польським Сеймом спільної заяви щодо подій українсько-польського протистояння часів Другої світової. Заява досі не прийнята.

У грудні 2011 року польські та українські інтелектуали звернулися до парламентів двох держав із пропозицією про прийняття спільної ухвали щодо встановлення Дня пам’яті і поєднання українців і поляків.

Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам.

У червні 2011 року планувалося, що президенти Янукович і Коморовський спільно візьмуть участь у відкритті меморіальних комплексів у Волинській області (убитим полякам) та Люблінському воєводстві (убитим українцям). Цього не відбулося.

Дивіться також інші матеріали ІП на тему "Волинська трагедія"