Сергій Жадан сьогодні розповідатиме про Юрія Шевельова

У Харкові розпочинаються перші "Шевельовські читання". Серед учасників - відомі вчені і письменники з усієї України.

Читання присвячені 105-й річниці від дня народження всесвітньовідомого мовознавця.

Серед заявлених у програмі виступів: "Радянська політика пам’яті про колаборацію із нацизмом і формування міфів про Юрія Шевельова", "Переклад наукового доробку Юрія Шевельова: здобутки та перспективи", "Новознайдені публікації Юрія Шевельова воєнного часу", "Регіональний вимір офіційної політики пам’яті у сучасній Україні: харківський варіант".

Учасники читань – філологи та історики Харкова, Києва та Львова. У програмі заявлені виступи мовознавців Харківського національного університету імені Василя Каразіна, професорів Володимира Калашникова та Ігоря Муромцева, Харкiвського національного педагогічного унiверситету iмені Григорія  Сковороди Сергія Вакуленка, директора Інституту української мови НАН України, професора Павла Гриценка, письменника Сергія Жадана.

За результатами читань організатори планують видати збірку статей учасників, а також перевидання окремих робіт Юрія Шевельова.

Читання організовані за сприяння благодійного фонду "Ренесанс", яким опікується народний депутат України Арсен Аваков, і відбуватимуться у приміщенні фонду за адресою: вул. Мироносицька, 25.

Як відомо, на початку вересня 2013 року у Харкові відкрили меморіальну дошку уродженцю міста, мовознавцю-славісту, історику літератури та громадському діячеві, професору Юрію Шевельову. Проте 25 вересня цей пам’ятний знак розбили сокирою через півгодини після того, як Харківська міська рада прийняла рішення про його демонтаж.

Пам'ятний знак було виготовлено і встановлено на пожертви громадян.

Спершу міська влада надала всі необхідні дозволи, але потім раптом передумала.

Тоді ж голова Харківської ОДА Михайло Добкін у своєму твіттері назвав науковця "фашистським пособником", а ініціаторів встановлення пам'ятної дошки (серед них політик-опозиціонер Арсен Аваков і поет Сергій Жадан) "фашистськими мерзотниками".

Пізніше один із блогерів нагадав Добкіну, що у 2010-му році його соратник по Партії регіоніввідкрив у Харкові пам'ятний знак командиру "Російського охоронного корпусу" у складі армії Третього рейху Борису Штейфону. За такий учинок "регіонал" навіть не був виключений із партії.

У листопаді 2010 року в Харкові невідомими було знищено пам'ятну дошку кардиналу УГКЦ Йосипу Сліпому. У лютому 2011-го її відновили за спільною ініціативою харківської і львівської властей.

Юрій Шевельов (Шерех) (1908-2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації.

Народився у Харкові у дворянській родині німців Шнейдерів. У Першу світову батько змінив прізвище на Шевельов. У 1933-43 роках - доцент Харківського університету. Викладав у Олеся Гончара. З 1944 року - на еміграції.

Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Іноземний член НАН України (1991). Член Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв і науки в США.

Почесний доктор Альбертського, Люндського, Харківського університетів та Києво-Могилянської академії. Головний редактор журналу "Сучасність".

Автор 17 книг і фундаментальних наукових праць про історію слов'янських мов, української мови та літератури.

Читайте також:

Інтерв'ю Юрія Шевельова для УП (2002)

Хто такий Юрій Шевельов? Спеціально для Добкіна й Кернеса

"Шевельов - поплічник фашистів" - депутати Харкова

"Шевельов не має жодного стосунку до нацизму" - професори Заходу

Як соратник Добкіна прославляв командира "Російського корпусу" Вермахту

Звідки беруться міфи про "фашизм" від Партії Регіонів? Історія

"Антифашизм" - технологія для боротьби з опозицією

Інші матеріали за темою "Ідіоти"

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.