Під будівлею СБУ активісти вимагали "дати спокій" музею Революції Гідності

Поблизу будівлі СБУ в Києві відбулася акція протесту, учасники якої вимагали припинити обшуки у представників Музею Революції Гідності.

Про це з місця подій повідомляє кореспондентка Суспільного Роксолана Бичай.

 

Близько двох десятків людей прийшло під будівлю СБУ у Києві із вимогою припинити обшуки у представників музею Революції Гідності, які відбулися вчора. Поліція підозрює посадовців музею у розкраданні понад 100 мільйонів гривень, через що і досі не розпочато будівництво самого меморіального комплексу.

На питання, чому акцію зібрали саме під СБУ, якщо слідство у цій справі провадить поліція, активісти відповідали, що до обшуків залучали також і слідчих СБУ.

"Це все стається напередодні річниці Революції Гідності. Це є дуже символічно. При цьому було залучене СБУ, яке не мало б бути до цього дотичним. Я вважаю, що це є прояв того, що тут усе "не чисто", – поділилася активістка Анна Сидорук.

На акцію під будівлю СБУ прийшов і сам директор Музею Ігор Пошивайло. За його словами, будівництво не почалося, тому що Алея героїв небесної сотні, де має розпочатися будівництво, досі знаходиться під арештом за рішенням суду. І так буде допоки слідчі у справі вбивств на Майдані не проведуть усі слідчі експерименти.

"Ми весь час і публічно інформували та зверталися до відповідних органів про цю проблему. З одного боку, музей уповноважено за рішенням Уряду збудувати Меморіал Героїв Небесної сотні та музей революції гідності, а з іншого боку – музею не дали можливість будувати, бо арешт з Алеї героїв небесної сотні так і досі не знятий", – сказав Пошивайло.

За словами Оксани Моргун, заступниці директора з будівництва музею Революції Гідності, вони готові розпочати будівництво хоч завтра, адже більшість матеріалів уже закуплено. Але цей процес блокується ухвалою суду про накладення арешту на місце, де планується будівництво.

"Ця ситуація не з'явилася перед Днем гідності та свободи. Вона триває вже два роки. І два роки ми повідомляємо відповідні органи, що є проблема. Також ми інформуємо Офіс генерального прокурора та ДБР, що є закуплені матеріали, що вони потребують складських приміщень, що нам потрібно рухатися далі, щоб нас повідомили про строки виконання слідчих дій.

Наразі ми отримуємо просто відписки про те, що слідчі дії ще тривають, строки їм невідомі. Кажуть, що чекають погодних умов, які будуть відповідати тим, що були в лютому 2014 року", – зазначає Моргун.

Нагадуємо, вчора, 19 листопада, зранку до Національного музею Революції Гідності з обшуками прийшли співробітники Нацполіції та СБУ. Правоохоронці вилучили носії інформації і документацію щодо фінансово-господарської діяльності.

Також, вчора стало відомо, що Державне бюро розслідувань викликає на допити людей, які були лідерами Євромайдану. Заявником у справі є Ренат Кузьмін – чинний нардеп від ОПЗЖ.

У свою чергу у МКІП, що здивовані слідчими діями в Музеї Революції Гідності.

Водночас на Банковій також прокоментували цю ситуацію: "Обшуки в музеї Революції Гідності напередодні річниці початку Майдану не сприяють суспільній злагоді, і правоохоронці мають враховувати такі речі, якщо немає термінової необхідності в слідчих діях."

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.