Здавалося, після пов'язаної з "Катинню" Смоленської трагедії 2010 року вона стане ще потужнішим символом, який єднатиме минуле і сучасність. Але на той момент "Катинь" уже активно витіснялася із суспільної свідомості іншою історичною темою – "Волинь". Події польсько-українського конфлікту в роки Другої світової (зведені до простої формули "Волинь-43") стали головною темою спочатку історичної публіцистики, а відтак – історичної політики.

Польський Сейм проголосував закон, що встановлює нове державне свято — «День пам’яті про поляків — жертв геноциду, скоєного ОУН-УПА на Східних Кресах Другої Речі Посполитої». Сама назва — неоколоніяльна, і автор закону — давній прихильник кремлівських наративів, утім член «антикачинської коаліції» Дональда Туска, Тадуеш Самборський. Єдиною, хто утрималася під час голосування, була Александра Узнанська-Вісьнєвська. Усі інші — «за». Рідкісний, але як же виразний колоніяльний консенсус у польському Сеймі.

5 червня 1925 року, за іншими даними 1927 року, народився останній президент УНР на вигнанні, голова ОУН Микола Плав’юк. Якщо припустити, що вірна дата – 5 червня 1925-го, то цьогоріч йому виповнюється сто років!

Постать Григорія Піпського для зацікавлених не потребує особливого представлення. Традиція говорить, що саме він - галичанин Григорій Піпський – під час розстрілу росіянами-більшовиками після бою під Крутами наприкінці січня 1918 року заспівав «Ще не вмерла Україна…».

Одна із найвпливовіший і найпотужніших організацій Європи та світу, яка працює із темами памʼяті та відновлення історичної справедливості (німецький федеральний фонд «Памʼять, відповідальність, майбутнє», EVZ Stiftung) позбавила московитів та білорусів права голосу, а також припинила використовувати російську мову в роботі.

Андрій Заліско воював за Україну в кінноті корпусу Січових Стрільців Коновальця, відтак сотником 6-ї дивізії Армії УНР генерала Марка Безручка. Член УВО в Галичині та ОУН на Волині, політв'язень польських тюрем. Культурний, освітній та кооперативний діяч, очільник Українського вільного козацтва в Нью-Йорку.

Чи можемо ми з поляками стати народами-побратимами? Напевно, що ні. Бо надто багато маємо великих взаємних образ та кривавих протистоянь протягом минулих століть. Але і нам, і їм необхідно, щоб ми були добрими сусідами і тісно співпрацювали перш за все у питаннях безпеки. Бо маємо спільну загрозу, спільного стратегічного ворога.

28 травня виповнюється три десятиліття з часу відходу в засвіти українського військового, політичного і громадсько-культурного діяча ХХ століття Євгена Побігущого-Рена. Поховали його на українській частині мюнхенського цвинтаря Вальдфрідгоф, поруч із іншими заслуженими для національно-визвольної боротьби українців ХХ століття діячами, зокрема й Ярослава Стецька.

Двометровий блакитноокий блондин підходив під стандарти "справжнього арійця" і служив в елітній Першій танковій дивізії СС "Лейбштандарт Адольф Гітлер". Проте Іван Білик перейшов у підпілля ОУН та став одним із "найяскравіших діячів протинімецького підпілля ОУН на Донбасі".

71 рік тому 23 травня чекісти захопили в полон останнього командира УПА.

Осипа Паньківська із тих перших, хто сформував український жіночий рух. Співзасновниця Наукового товариства ім. Шевченка та однієї з перших жіночих шкіл, де викладання велось українською. Активістка багатьох жіночих гуртків "Просвіти". Виховала сотні українських дівчат, зокрема пластунок. Саме вона збирала гроші на табори таємного Пласту. А її хата стала центром, куди прибували наддніпрянці з-під царського режиму, а опісля відбували зв'язкові українського підпілля Львова до УГА.

Кубань у 1917 році українцями сприймалась як етнічно українська територія. У Кубанській області у 1897 році проживало понад 900 тисяч українців. До початку революції кардинальних змін у національному складі мешканців Кубані, найімовірніше не було. Тож не дивно, що у 1917 році при розробці схеми виборів до революційного парламенту – Української Центральної Ради - Кубанська область отримала право на обрання трьох депутатів.

Політичні репресії — неодмінна ознака всіх диктатур і недемократичних режимів. Бувши в обіймах Раднського Союзу, Україні довелося сповна випити чашу державного терору, штучного голоду, масових арештів, розстрілів, депортацій і каторжної праці в концентраційних таборах. Нинішня путінська Росія війною намагається знову підкорити нашу країну, щоб за допомогою ув’язненнь, катувань і розстрілів змусити зректися свого єства.

15 травня 1990 року – 35 років тому – зібрався той склад Верховної Ради України, який проголосив Незалежність. І мало хто з тих, хто буде голосувати за Акт 24 серпня 1991 року міг би сказати, що очікував цього так швидко. Дехто – не очікував взагалі, але проголосував. Як так сталося?!

У 1990 році мені судилось долею вперше стати Народним депутатом України. У другому турі голосування у Мостиському виборчому окрузі номер 275 я отримав трохи більше як 300 голосів переваги над відомим політвʼязнем Іваном Гелем. Він набрав 41 тис 100 голосів, а я – 41 402 голосів. Мені тоді було повних 25 років і в тому скликанні Верховної Ради України я став одним з наймолодших депутатів.

Особливо протидія моїм зусиллям посилилися після оприлюднення моєї передвиборчої програми, в якій один із пунктів передбачав «…активно добиватися: переведення республіки на економічну самостійність і політичний суверенітет…»

Павлина Михайлишин — українська мати, яка стала першою жінкою-штурмовиком та командиром диверсійно-розвідувальної групи в нашій новітній історії. І була найстаршою, з-поміж тих перших воячок, які ходили на штурми в складі бойових підрозділів УСС.

Українці з 11-го піхотного полку Іноземного легіону Франції зустріли нацистів на полі бою у Фландрії під Седаном на Соммі. Серед них багато ветеранів визвольної війни, які вимушені були податись в еміграцію. У травні та червні 1940 року, усі два місяці тієї війни, наші були серед тих, хто тримав фронт. Залишивши на полях битв сотні загиблих і багатьох поранених.

Дональд Трамп проголосив 8 травня у США Днем перемоги у Другій світовій. Кілька місяців тому я мав нагоду відвідати морську базу Перл Гарбор, — ту саму, яку 7 грудня 1941 року раптово атакувала японська авіація.

360 днів на рік ми говоримо про період УРСР/СРСР як про окупацію. Проводимо тотальну декомунізацію, руйнуємо радянські пам’ятники, говоримо про комунізм=нацизм. Кілька днів на рік ми раптово згадуємо, що, взагалі-то, 6-7 мільйонів українців пройшли через фронти Другої світової війни в складі радянської армії, що ми народ-переможець нацизму, і що наші предки здійснили подвиг, зламавши голови нацистській гідрі.